Ксанакс (алпразолам) — лікарський засіб, анксіолітик (антитривожний засіб) із групи бензодіазепінів із середньою тривалістю ефекту, який застосовують для лікування панічних розладів і тривожних неврозів, таких як тривожний розлад або соціофобія.

За складом алпразолам схожий зі стриазоламом, відрізняється відсутністю атома Clуфенільного кільця в позиції 6. Алпразолам нетаксільно викликає сонливість, його використовують в основному для нетривалого зменшення тривоги страху.

Перші триазолобензодіазепіни синтезували наприкінці шістдесятих років XX століття фахівці Upjohn (США). Але минуло не менше десятиліття, перш ніж триазолобензодіазепінові ранілізатори з’явилися на ринку. Алпразолам, що з’явився у аптеках з 1981 року, — один із найзатребуваніших психотропних препаратів.

Під час терапії алпразолом категорично протипоказаний прийом етанолу. Безпека та результативність ліків у пацієнтів віком до 18 років не підтверджена. При нирковій/печінковій недостатності та тривалому курсі лікування потрібен моніторинг показників крові та «печінкових» ферментів. Пацієнти, які раніше не вживали психотропні препарати, реагують на препарат у менших дозах, ніж пацієнти, які вже приймали антидепресанти, анксіолітики або страждають на алкоголізм. При ендогенних депресіях алпразолам можна використовувати разом з антидепресантами. При використанні алпразолу пацієнтами з депресією були зафіксовані випадки розвитку гіпоманіакального та маніакального стану. Як і інші бензодіазепіни, алпразолам здатний спричиняти медикаментозну залежність у разі тривалого прийому у великих дозах (понад 4 мг/добу). При різкій відміні алпразоламу може спостерігатися синдром «відміни» (депресії, дратівливість, безсоння, підвищене потовиділення тощо), особливо при тривалому прийомі (понад 8-12 тижнів). У разі появи у пацієнтів нетипових реакцій, таких як посилення агресії, стани збудження, відчуття страху, суїцидальні думки, галюцинації, посилення м’язових судом, труднощі із засинанням, неглибокий сон, терапію слід припинити.